лікарські трави лікарські рослини лікарські трави й рослини лікарські рослини в народній медицині лікарські трави, лікарські рослини лікарські рослини, трави

Лікарські трави й рослини

 

  • Лекарственный травы и растения
    Лікарські трави й рослини
    Лекавыя трава і расліны
    ru 2 ua 2 by 2 es 2 en 2 fr 2 de 2

    Загальні відомості про способи використання й дозування лікувальних рослин, застосовуваних у народі

    A

    У народі замічене, що дія того самого рослини на організм може бути неоднаковим, і залежить від особливостей організму. У той же час замічене, що кожна рослина має свої особливості дії на різні органі або функції їх. Крім того, у народі вважають, що дія одного рослини менш ефективно, чому при з'єднанні декількох рослин, узятих з однієї й тієї ж групи їхньої

    Цим можна пояснити та обставина, що всюди, де справа стосується боротьби із завзятим і тривалим стражданням, народ застосовує суміші трав і небезрезультатно. Уважають це необхідним при захворюваннях, що супроводжують головній недузі (ускладнених захворюваннях). Мова йде не тільки про різні діючі початки в різних рослинах, а й про те, що діючі початки одного рослини звільняються для своєї роботи або стимулюються якимись речовинами іншої рослини, по суті, що не є, може бути, безпосередньо лікарським. При складних захворюваннях ефект лікування вирішує не одні рослинні ліки, а взаємодія їх. Це, безумовно, треба враховувати при вивченні ефективності застосування народних лікарських рослин. Взаємодії в організмі лікувальних початків лікарських рослин дуже складні, але вивчення їх - безумовно, вдячне завдання

    Лікарські рослини застосовуються в народі як усередину, так і зовнішньо.

    Усередину вводять рослини: 1) у вигляді вичавленого з рослини соку, 2) відварів з рослин, 3) витяжок з корінь, кори, насінь і плодів за допомогою води, провина, горілки, спирту й 4) порошку з висушених частин рослин

    Зовнішньо - у вигляді ванн, клізм, обворачиваний у простирадло, намочену у відварі з лікарських рослин, у вигляді примочок, компресів, прикладань частин рослини й пасти з них до хворих місць і т. п.

    Дозування лікарських рослин. Народна практика показує, що, що найбільше часто зустрічається й, можна вважати, сама підходяща й гарна загальна доза для застосування усередину - одна столова ложка "з верхи" дрібно порізаного рослини або суміші на склянку окропу або чотири їдалень ложки з "верхи" на літр окропу. Особливості дозувань окремих рослин будуть дані при викладі відповідних матеріалів

    Виходячи з народної практики, залишається зробити ще кілька пояснень про те, як приготовляются відвари й напары із трав і коли саме робити відвари, а коли напары.

    Якщо суміші містять кору, коріння, бульби, насіння, ягоди, деревину й листи мучниці, тоді в більшості випадків готовлять відвари, в інших випадках - напары. Коріння окопника і ягоди шипшини не підлягають відвару, а тому, готуючи суміш для відвару, не можна туди класти зазначені компоненти. Діючі речовини, укладені в корені окопника, і вітаміни в ягодах шипшини руйнуються при кип'ятінні

    Готування відвару. Чотири їдалень ложки суміші, кожна ложка з верхи, насипають у полторалитровую посуд ( найкраще глиняну, а не металеву - це важливо щоб уникнути реакції з металом), заливають літром сирої води, розмішують, накривають кришкою й залишають на ніч при кімнатній температурі, щоб зілля намокнуло. Роблять це з вечора. Ранком суміш ставлять на вогонь і, коли закипить, - продовжують кип'ятити під кришкою 5 - 7 хвилин. Знімають із вогню, залишають накритої на півгодини, потім проціджують через чистеньку ганчірочку й віджимають. Зілля викидають, а відвар, якщо остудиться, підігрівають і п'ють натще гарячим, випивають ціла склянка, а решта випивають протягом дня в чотири приймання, кожне приймання через годину після їжі. І так надходять в усі час лікування, щодня готуючи свіжий відвар. При закисанні відвару до кінця дня (улітку) готовлять менші порції його, на два, приблизно, приймання

    Напар приготовляется майже так само. Різниця лише в тому, що зілля заливають окропом і целую ніч парять у духовці (, що поступово остигає). Ранком підігрівають і ухвалюють так само, як і відвар. Це найбільш загальноприйняті в народі способи готування відварів і напаров.

    У кожній лікарській рослині в переважній більшості випадків утримується частка діючого речовини або речовин, кількість яких не можна поки практично не збільшити, не зменшити. Тому, користуюся лікувальними рослинами, ми ухвалюємо з ними мікроскопічну частку тієї речовини, яка виявляє лікувальна дія. Лікар дозу ліки або збільшує, або зменшує залежно від характеру й ваги хвороби або з інших міркувань. З лікарськими рослинами, поки їх діючі початки не навчилися виділяти, цього не можна зробити. Тому в народі лікуються рослинами в більшості випадків дуже довго, і практика показує, що чому довше лікуватися ними, тем краще. Наприклад, при деяких хворобах (тривалі виразкові процеси в шлунку, запущені екземи) лікуються рослинами багато місяців, роблячи через кожні два місяці перерва на 14 днів. Чим триваліше лікування рослинами, тим більше необхідним стає певний режим, як-от: рух на свіжім повітрі, перебування в сосновому лісі, ванни, сонце та ін. Їжу рекомендують не стільки ситну, скільки легкотравну, з виключенням з неї алкоголю й усяких пряностей